Повільна глюкоза

Яке її місце в профілактиці кетозу та відновленні енергетичного балансу? Результати польових випробувань на ТОВ Україна, с. Скорики, Тернопільської обл.

Юрій Буткалюк консультант з годівлі ВРХ

Валерій Алєксєєв технічний консультант АДДКОН

Транзитний період у корів, що охоплює три тижні до та три тижні після отелення, є найбільш критичним етапом у фізіологічному циклі високопродуктивних тварин. У цей час відбуваються глибокі зміни в енергетичному, гормональному та метаболічному статусі, які визначають подальшу продуктивність і ризик розвитку метаболічних розладів.

Після отелення організм корови неминуче входить у стан негативного енергетичного балансу, однак це лише частина проблеми. Ключовим фактором розвитку кетозу стає різке посилення глюконеогенезу — синтезу глюкози печінкою, коли надходження пропіонату з рубця зменшується (через низьке споживання СР), а потреба в глюкозі стрімко зростає. У жуйних тварин глюкоза практично не надходить з корму: більшість вуглеводів ферментується мікробами рубця до летких жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), і лише пропіонат є прямим глюкогенним субстратом.

Потреба в глюкозі після отелення збільшується у 2–3 рази, оскільки глюкоза — основний компонент для синтезу лактози, а також головне джерело енергії для імунної системи, активованої у відповідь на післяотільні запальні процеси. У перші дні після отелення печінка компенсує нестачу глюкози шляхом мобілізації жиру з депо, що підвищує рівні NEFA та кетонових тіл.

Активація глюконеогенезу в умовах дефіциту пропіонату призводить до значного метаболічного навантаження на печінку. Печінка одночасно повинна переробляти NEFA, утилізувати кетонові тіла та підтримувати стабільний рівень глюкози — працюючи на межі своїх можливостей. Наслідком є зростання активності АСТ і АЛТ, порушення енергетичного обміну та розвиток субклінічного або клінічного кетозу. Втрата контролю над глюкозним балансом у цей період є однією з основних причин зниження продуктивності, порушення репродуктивної функції та підвищення захворюваності.

У зв’язку з цим особливий інтерес викликають стратегії, що забезпечують стабільне та безпечне надходження глюкози, не перевантажуючи печінку. Одним із перспективних рішень є використання повільних вуглеводів, таких як ізомальтоза — компонент препарату АДДКОН АМС. 

Ізомальтоза містить α-1,6-глікозидний зв’язок, що забезпечує повільний та рівномірний гідроліз у тонкому кишечнику. Це створює стабільний приплив глюкози до крові без різких піків. Такий механізм дає змогу знизити інтенсивність глюконеогенезу, зменшити мобілізацію жирів, рівень кетонових тіл та навантаження на печінку, сприяючи швидшому відновленню енергетичного балансу.

Мета дослідження

Метою польових спостережень у ТОВ «Україна» було оцінити вплив ізомальтози на рівень глюкози, активність печінкових ферментів та метаболічну стабільність корів у транзитний період, а також визначити ефект від покращення енергетичного балансу на відтворення і швидкість виходу на пік лактації.

Матеріали та методи

Важлива примітка щодо умов господарства. Господарство характеризується високим рівнем менеджменту та вже застосовує гепатопротектор у годівлі корів транзитного періоду. Це могло знизити помітність впливу АДДКОН АМС у пізньому сухостої, оскільки печінка тварин перед отеленням була додатково захищена і вже перебувала у кращому метаболічному стані. 

Для досліду було сформовано дві групи по 15 корів, підібраних за лактацією та BCS. Усі тварини споживали однаковий раціон транзитного періоду. Дослідна група отримувала 200 мл АДДКОН АМС щодня шляхом внесення в загально змішаний раціон на кормовому столі; у перші 3 дні після отелення — по 800 мл одноразово.

Біохімічні дослідження крові проводилися у трьох точках:

• 21 день до отелення,

• 5–7 днів до отелення,

• 21 день лактації.

Всього виконано 90 аналізів.

Для оцінки АСТ були виділені три діапазони:

• Зелена зона — значення в межах норми лабораторії (10–50 Од/л).

• Жовта зона — перевищення до 2 разів.

• Червона зона — перевищення більше ніж у 2 рази (>100 Од/л).

Результати досліджень

Завдяки збалансованій годівлі, високому менеджменту та використанню гепатопротекторів перед отеленням, показники кетозу в стаді були загалом низькими.

АЛТ. 

Показник не було перевищено ні в однієї корови. Що очікувано, бо АЛТ у корів не є високо специфічним для печінки.

АСТ

Таблиця 1. Порівняння АСТ. Показано середні значення по групах та кількість проб (корів) де АСТ >100 Од/л.

	21 день до отелу		5 – 7 днів до отелу		21 день лактації
	середній	Кількість проб >100	середній	Кількість проб >100	середній	Кількість проб >100
контроль	69,6	0	75	2	103,1	6
АДДКОН АМС	65,7	0	80	4	85,8	1
різниця	-3,9	0	5	+2	-17,3	-5

Є стійка тенденція до зниження АСТ у дослідній групі в період після отелення:

• на 21 день лактації середній АСТ у дослідній групі був на 17,3 Од/л нижчий, ніж у контролі;

• кількість корів з критично високим АСТ була в 6 разів меншою (1 проти 6).

BHB

• У контрольній групі 1 корова мала BHB 1,2–1,5 ммоль/л.

• Ще 4 — коливання 1,76–2,25.

• У дослідній групі  2 корови мали BHB 1,2–1,5 ммоль/л.

• Ще 1 корова мала BHB 3,1 ммоль/л (21 день лактації). АСТ у неї не був критично високим. Після перенесеного метрита організм потребував більше глюкози для імунної відповіді, що збільшило глюконеогенез. Додаткова глюкоза з АДДКОН АМС підтримала енергетичний баланс, і корова вийшла на пік продуктивності (68,38 л/добу) на 40 день лактації.

Показники відтворення і продуктивності

У дослідній групі в порівнянні з загальними показниками по стаду в період досліду (не враховуючи корів 1 лактації):

• покращилась заплідненість: витрати спермодоз зменшилися з 2,3 до 2,0,

• швидкість виходу на пік продуктивності зменшилася з 57 до 49,5 днів.

Висновки. 

Застосування АДДКОН АМС у транзитний період забезпечило стабільніший глюкозний профіль та зниження активності АСТ на піку негативного енергетичного балансу. Це сприяло кращій метаболічній адаптації, швидшому виходу на пік лактації та покращенню показників відтворення. Отримані результати підтверджують, що повільно вивільнювана глюкоза з ізомальтози є ефективним інструментом профілактики субклінічного кетозу у високопродуктивних корів.